Розкрадачі мізків
- By : Jobs
- Category : Пошук роботи, Ринок праці
Скасування в’їзних віз до Польщі українці зустріли із захопленням. І зовсім не тому, що країна зробила ще один крок в напрямку європейських цивілізаційних цінностей, про які так часто говорили на Євромайдані. Працездатних громадян куди більше зацікавили розцінки на європейському ринку праці, де тепер можна влаштуватися на роботу, минаючи довгу і виснажливу процедуру отримання спеціального дозволу.
В умовах тривалої кризи української економіки і хронічного безробіття на тлі найнижчих в Європі зарплат (за даними аналітичного центру TEXTY, середня зарплата в Україні не перевищує зараз 190 доларів — проти 748 доларів в Польщі), безвіз в країни ЄС багатьом видався оптимальним способом поправити свої справи. Тим більше, що західні сусіди України відразу побачили для себе можливість скористатися дешевою робочою силою — після того, як польські, чеські та прибалтійські громадяни кинулися на роботу в західноєвропейські країни. Саме тоді сформувався образ «польського сантехніка».
Не дивно, що польський уряд не упустила можливості швидко і недорого заповнити вакансії сантехніків та інших фахівців. Так, в жовтні на тлі прийняття вкрай непопулярною на Україні медичної реформи, яка загрожує країні масовим звільненням працівників охорони здоров’я, Варшава оперативно пообіцяла спростити процес працевлаштування українським лікарям. Крім того, поляки активно переманюють молодих фахівців, які не бачать перспектив у себе на батьківщині — не кажучи вже про страх перед мобілізацією в АТО. У пошуках талановитих випускників на Україну зачастили емісари польських університетів. Їх діяльність в країні називають не інакше як «злодійство українських мізків». У Польщі такі абітурієнти можуть вступити в будь-який вуз, отримати державну стипендію і всілякі пільги, включаючи знижки на залізничні квитки, відвідування музеїв і т.д.
У той же час українська влада, схоже, не особливо переймається через витік мізків і робочих рук. На популярних телеканалах експерти і фахівці рекрутингових агентств активно рекламували трудову міграцію, розповідаючи, як просто тепер заробити в Європі. Можливо, таким чином чиновники знайшли спосіб позбутися від «зайвих» співгромадян, щоб знизити соціальні витрати і напруга в суспільстві в умовах кризи. Напевно був розрахунок і на благотворний ефект від грошових переказів, які відправляють на батьківщину трудові мігранти.
Така потужна двостороння стимуляція міграційних процесів не могла не призвести до швидкого і вражаючого результату. 10 грудня посол Польщі в Україні Ян Пєкло заявив, що в його країні працює понад мільйон українців, підтвердивши дані, озвучені раніше деякими високопоставленими польськими політиками — зокрема, міністром внутрішніх справ Польщі Маріушем Блащак. Очевидно, втім, що ця цифра не охоплює всіх українських мігрантів, більшість яких вважають за краще працювати неофіційно.