Візитки удачі
- By : Jobs
- Category : Пошук роботи

За даними соцопитувань, 38 відсотків роботодавців сьогодні відмовляються співпрацювати з людьми похилого віку, а ще 37 відсотків компаній готові прийняти пенсіонерів на роботу лише у винятковому випадку. Загальна думка керівників кадрових служб: працювати з людьми у віці важко, вони скаржаться на здоров’я, чіпляються до молодих, які не розбираються в сучасній техніці і засобах комунікації.
— Перший час я переживала, де ж я знайду всім нашим пенсіонерам роботу, — каже Ольга Іванова. — Але очі бояться, а руки роблять. Так що зараз в місті вже близько 10 компаній, готових надати часткову зайнятість літнім людям. До речі, працювати з пенсіонерами виявилося дуже приємно. Вони позитивні, активні, відповідальні. А їх досвід і мудрість нерідко виявляються цінніше амбіцій і самовпевненості, властивою молодим.
Підбір вакансії для літньої людини — справа майже ювелірна. Відбувається воно так. Спочатку, в особистій бесіді, пенсіонери розповідають Ользі, хто вони за професією, який їхній досвід роботи, чи є у них якісь ще навички, вміння, хобі, яку роботу готові виконувати, а яку — ні. Потім Ольга перевіряє ці дані, складає на їх основі анкету і заносить здобувача в базу даних. Як тільки з’являється відповідна вакансія, робить смс-розсилку. І ті пенсіонери, яким вакансія цікава, відправляються на співбесіду.
— Я така людина, якщо де буваю, всюди залишаю свої візитки, — каже Ольга. — Приходжу, скажімо, з дітьми в кафе і бачу, що потрібно кухар, кажу: зателефонуйте мені, у мене маса кандидатів. Нещодавно, наприклад, одному швейному цеху, були потрібні швачки-надомниці. Туди на роботу влаштувалося кілька наших пенсіонерок. А зараз мій знайомий, директор меблевого цеху, шукає собі сторожів…
Самі пенсіонери теж завжди напоготові. Йдуть, наприклад, по торговому центру, бачать, потрібен продавець. Обов’язково беруть телефон магазину, дзвонять Ользі, запитують: є хто-небудь, хто хоче попрацювати продавцем в парфумерному відділі? Люди похилого віку розуміють: якщо ця робота не підходить їм, то може підійти комусь іншому.
— Я завжди кажу моїм підопічним: якщо ви шукаєте роботу, то кожен ваш друг або знайомий повинен про це знати, — продовжує Ольга. — Надрукуйте найдешевші візитки, роздавайте їх повсюди, і шанси знайти місце помітно зростуть!
На доказ Ольга наводить історію однієї з претенденток. Наталія Георгіївна, 67 років. Давно вже хотіла знайти собі підробіток до пенсії, але не знала, з чого почати пошуки. За порадою Ольги, вона надрукувала вдома на принтері тридцять штук найпростіших візиток. І стала їх роздавати: в поліклініці, в пенсійному фонді, в універмазі. Після третьої візитки знайшла роботу. Стала готувати їжу в родині однієї літньої, але забезпеченої пані. Виявилося, Наталія Георгіївна — відмінний кухар, багато років працювала в санаторії …